Ст1822 коап республики беларусь

Статья 18.22. Кодекса РБ об административных правонарушениях
Нарушение правил остановки и стоянки транспортного средства, а также иных правил дорожного движения

1. Остановка или стоянка транспортного средства с нарушением правил дорожного движения –

влекут предупреждение или наложение штрафа в размере одной базовой величины.

2. Действия, предусмотренные частью 1 настоящей статьи, совершенные повторно в течение одного года после наложения административного взыскания за такие же нарушения, либо неправомерная стоянка транспортного средства на месте, отведенном для стоянки транспортных средств инвалидов, –

влекут наложение штрафа в размере двух базовых величин.

3. Остановка или стоянка грузового автомобиля с технически допустимой общей массой более 3,5 тонны, автобуса, колесного трактора, самоходной машины, прицепа с нарушением правил дорожного движения –

влекут наложение штрафа в размере пяти базовых величин.

4. Действия, предусмотренные частью 3 настоящей статьи, совершенные повторно в течение одного года после наложения административного взыскания за такие же нарушения, –

влекут наложение штрафа в размере десяти базовых величин.

5. Нарушение лицом, управляющим транспортным средством, иных правил дорожного движения, кроме нарушений, предусмотренных статьями 18.12–18.16, 18.19–18.21 настоящего Кодекса и частями 1–4 настоящей статьи, –

влечет предупреждение или наложение штрафа в размере до пяти десятых базовой величины.

Новости / 01.02.2018

УГАИ: изменения в КоАП Республики Беларусь по линии Госавтоинспекции, вступившие в силу 31 января 2018 года

1. Не является административным правонарушением нарушение правил дорожного движения лицом, управляющим транспортным средством, повлекшее совершение дорожно-транспортного происшествия, о котором в соответствии с законодательством водитель вправе не сообщать в ГАИ, в случае оформления «европротокола».

В случае заполнения участниками ДТП «европротокола», ГАИ не начинает проведение проверки по факту дорожно-транспортного происшествия, как на месте происшествия, так и при последующем обращении одного из участников ДТП с просьбой провести дополнительную проверку.

2. Введение административного процесса в упрощенном порядке (без составления административного протокола).

В случае упрощенного ведения административного процесса (когда лицо признало себя виновным в совершении правонарушения и выразило согласие на применение к нему административного взыскания без составления протокола) сотрудником ГАИ выносится постановление, которое вступает в законную силу с момента его вынесения. При этом штраф может быть уплачен на месте либо водитель имеет право оплатить его в тридцатидневный срок (до изменений в течение 5 дней). В случае не уплаты штрафа в установленные сроки сумма штрафа автоматически увеличивается на 2 базовых величины.

3. Изъятие водительских документов.

При нарушении правил дорожного движения, за которые в соответствии с КоАП Республики Беларусь может быть наложено административное взыскание в виде лишения права управления транспортными средствами, у водителя изымается только водительское удостоверение, взамен которого выдается временное разрешение на право управления, талон предупреждения к водительскому удостоверению изыматься не будет.

4. Исключена статья 18.18 КоАП Республики Беларусь (Управление транспортным средством лицом, не имеющим документов, предусмотренных правилами дорожного движения)

Однако при невыполнении требований сотрудника ГАИ передать для проверки документы предусмотренные правилами дорожного движения, водитель может быть привлечен к административной ответственности по ч.5 ст.18.22 КоАП Республики Беларусь.

5. Внесены изменения в ч.10 ст.18.14 (Невыполнение требований сигналов регулирования дорожного движения, нарушение правил перевозки пассажиров или других правил дорожного движении)

Абзац первый ч.10 ранее звучал так: «Действия, предусмотренные частями 1–9 настоящей статьи, повлекшие создание аварийной обстановки», а в новой редакции дополнен словами «либо совершенные лицом, не имеющим права управления транспортным средством».

6. Внесены изменения в статью 18.19 КоАП Республики Беларусь (Управление транспортным средством лицом, не имеющим права управления).

Часть 2 данной статьи (управление транспортным средством лицом, не имеющим права управления, повторно в течение одного года после наложения административного взыскания за такие же нарушения) дополнена взысканием в виде административного ареста и принятие решение по данному нарушению входит только в компетенцию Судов.

7. Статья 18.20. Эксплуатация или допуск к участию в дорожном движении транспортного средства без договора обязательного страхования гражданской ответственности владельцев транспортных средств.

1. Эксплуатация в дорожном движении транспортного средства без заключения его владельцем договора обязательного страхования гражданской ответственности владельцев транспортных средств

Наложение штрафа в размере от 3 до 5 б.в., а на индивидуального предпринимателя или юридическое лицо – от 10 до 15 б.в.

2. Эксплуатация в дорожном движении транспортного средства без договора обязательного страхования гражданской ответственности владельцев транспортных средств в случае совершения дорожно-транспортного происшествия лицом, уполномоченным управлять этим средством

Наложение штрафа в размере от 5 до 10 б.в., а на индивидуального предпринимателя или юридическое лицо – от 15 до 20 б.в.

4. Участие в дорожном движении в Республике Беларусь транспортного средства, зарегистрированного за ее пределами, без договора обязательного страхования гражданской ответственности владельцев транспортных средств, имеющего силу на территории Республики Беларусь

Наложение штрафа в размере от 10 до 20 б.в.

8. Так же внесены изменения в статью 18.17 КоАП Республики Беларусь. В новой редакции она звучит — Нарушение правил дорожного движения, повлекшее причинение потерпевшему легкого телесного повреждения, оставление места дорожно транспортного происшествии.

1. Нарушения правил дорожного движения лицом, управляющим транспортным средством, повлекшие причинение потерпевшему легкого телесного повреждения .

Наложение штрафа в размере от 2 до 30 б.в. или лишение права управления транспортными средствами сроком до 2 лет

2. Оставление водителем места дорожно-транспортного происшествия, участником которого он является, в случаях, когда это запрещено законодательными актами.

Наложение штрафа в размере от 5 до 25 б.в. или лишение права управления транспортными средствами сроком до 2 лет

Административный процесс по дорожно-транспортным происшествиям в которых нет пострадавших будет начинаться исключительно по соответствующей статье КоАП, предусматривающий ответственность за нарушение конкретного пункта (ов) ПДД.

Изменения в КоАП: штраф за забытые водительские права отменен

Штраф за забытые водительские права отменен изменениями в КоАП. Об этом сообщает БЕЛТА со ссылкой на УГАИ МВД Беларуси.

С сегодняшнего дня вступают в силу изменения и дополнения в Кодекс об административных правонарушениях (КоАП) и Процессуально-исполнительный кодекс об административных правонарушениях (ПИКоАП). В частности, отменена специальная норма (ст.18.18 КоАП), которая устанавливала ответственность за отсутствие при себе необходимых документов, предусмотренных ПДД.

«Тем не менее водителям не стоит этим злоупотреблять. Процедура проверки по соответствующим базам данных предполагает определенные временные затраты. Кроме того, в системе может отсутствовать информация о документах, выданных давно. В этом случае потребуется дополнительная проверка», — отметили в ГАИ. Ранее за отсутствие документов штраф составлял от 0,1 до 2 базовых величин (напомним, что 1 БВ в настоящее время составляет 24,5 рубля). Теперь водитель может быть привлечен к ответственности по ч.5 ст.18.22 КоАП (иные нарушения).

Как подчеркнули в Госавтоинспекции, за повторное — в течение одного года — управление транспортным средством лицом без права управления предусмотрен также административный арест на срок до 15 суток. Такая категория дел будет рассматриваться судами.

При оформлении ДТП, где участнику не причинены травмы, а имеются только механические повреждения транспорта либо повреждения имущества, водитель привлекается к ответственности за нарушение конкретного пункта ПДД, которое стало причиной происшествия. «Это предусмотрено изменениями в статью 18.17 КоАП (совершение дорожно-транспортного происшествия), — проинформировали в ГАИ. — В случае же составления участниками ДТП «европротокола» они не подлежат административной ответственности».

Еще одно из нововведений — отмена изъятия талона к водительскому удостоверению при наложении штрафа. «Это исключит необходимость посещения подразделения ГАИ по месту жительства с целью его возврата, — рассказали в ГАИ. — Расширен и срок уплаты штрафа, решение о наложении которого принимается на месте. Он увеличен с пяти дней до одного месяца. Оплатить его можно через систему «Расчет» (ЕРИП) либо на месте с использованием платежной карты через мобильный терминал. Однако в случае неуплаты либо пропуска данного срока административное взыскание автоматически увеличивается на 2 базовые величины».

Виды и меры взысканий за нарушения Правил дорожного движения в соответствии с Кодексом Республики Беларусь об административных правонарушениях

(жирным шрифтом выделены нарушения, за совершение которых повторно в течение одного года после наложения административного взыскания за такие же нарушения установлена повышенная ответственность )

Статья КоАП 15.50 — Нарушение требований законодательных актов в области охраны атмосферного воздуха при выбросах загрязняющих веществ в атмосферный воздух мобильными источниками выбросов – предупреждение или штраф до 5 б.в. (физ.л.), до 50 б.в. (ИП), до 200 б.в. (юр.л.)

Статья КоАП 18.1 Умышленное блокирование транспортных коммуникаций путем создания препятствий, установки постов или иным способом штраф 6-10 б.в.

Статья КоАП 18.9 часть 1 Выбрасывание мусора или иных предметов из транспортного средства — штраф 1-2 б.в.

Статья КоАП 18.9 часть 3 Открытие дверей транспортного средства во время движения — штраф 2-10 б.в.

Статья КоАП 18.12. часть 1 Управление транспортным средством, имеющим неисправности тормозной системы, рулевого управления, сцепного устройства (в составе поезда), стеклоочистителей (во время выпадения осадков), с негорящими фарами и задними габаритными огнями (в темное время суток и в условиях недостаточной видимости) – предупреждение или штраф до 3 б.в.

Статья КоАП 18.12 часть 2 Выпуск в эксплуатацию руководителем и (или) иным должностным лицом государственной или иной организации, имеющей долю государственной собственности, или сельскохозяйственного производственного кооператива (колхоза) техники с неисправными спидометрами – штраф 5-10 б.в.

Статья КоАП 18.12 часть 3 Управление транспортным средством, имеющим неисправности, за исключением неисправностей, указанных в частях 1 и 2 настоящей статьи, либо с несоблюдением условий, при наличии которых правилами дорожного движения запрещено его участие в дорожном движении – предупреждение или штраф до 2 б.в.

Статья КоАП 18.12 часть 4 Управление транспортным средством водителем, не пристегнутым ремнем безопасности, перевозка пассажиров, не пристегнутых ремнями безопасности, если конструкцией транспортного средства предусмотрены ремни безопасности, а равно управление мотоциклом либо перевозка на нем пассажиров без мотошлемов или с незастегнутыми мотошлемами — предупреждение или штраф до 1 б.в.

Статья КоАП 18.12 часть 5 Несвоевременные регистрация или перерегистрация транспортного средства, либо непредставление его без уважительной причины в установленный срок для государственного технического осмотра, либо управление транспортным средством, не зарегистрированным в установленном порядке или не прошедшим государственный технический осмотр — предупреждение или штраф до 2 б.в.

Статья КоАП 18.12 часть 6 Управление транспортным средством с заведомо скрытым, подделанным (подложным) или иным образом измененным регистрационным (номерным) знаком, идентификационным номером кузова или шасси либо без присвоенного регистрационного (номерного) знака – штраф 10-20 б.в.

Статья КоАП 18.12 часть 7 Действие, предусмотренное частью шестой настоящей статьи, совершенное повторно в течение одного года после наложения административного взыскания за такое же нарушение штраф 20-40 б.в.

Статья КоАП 18.12 часть 8 Управление транспортным средством с нечитаемым, нестандартным или установленным с нарушением обязательных для соблюдения требований технических нормативных правовых актов в области технического нормирования и стандартизации регистрационным знаком предупреждение или штраф до 2 б.в.

Статья КоАП 18.12 часть 9 Действия, предусмотренные частями 1, 3 и 4 настоящей статьи, совершенные повторно в течение одного года после наложения административного взыскания за такие же нарушения штраф до 2-5 б.в.

Статья КоАП 18.13 часть 1 Превышение лицом, управляющим транспортным средством, установленной скорости движения от десяти до двадцати километров в час — предупреждение или штраф до 1 б.в.

Статья КоАП 18.13 часть 2 Превышение лицом, управляющим транспортным средством, установленной скорости движения от двадцати до тридцати километров в час — штраф 1-3 б.в.

Статья КоАП 18.13 часть 3 Превышение лицом, управляющим транспортным средством, установленной скорости движения на тридцать и более километров в час — штраф 3-10 б.в.

Статья КоАП 18.13 часть 4 Действия, предусмотренные частями второй и третьей настоящей статьи, совершенные повторно в течение одного года после наложения административного взыскания за такие же нарушения – штраф 5-15 б.в. или лишение права управления 3-12 мес.

Статья КоАП 18.14 часть 1 Невыполнение лицом, управляющим транспортным средством, требований сигналов, указаний светофора или регулировщика, за исключением случаев, предусмотренных частью 1 статьи 18.15 настоящего Кодекса — предупреждение или штраф 1-5 б.в.

Статья КоАП 18.14 часть 2 Нарушение лицом, управляющим транспортным средством, правил движения транспортных средств в жилых зонах, пользования звуковыми сигналами — предупреждение или штраф до 3 б.в.

Статья КоАП 18.14 часть 3 Нарушение лицом, управляющим транспортным средством, правил движения по автомагистрали, пользования внешними световыми приборами, буксировки транспортных средств, а равно нарушение правил применения аварийной сигнализации и знака аварийной остановки — предупреждение или штраф до 2 б.в.

Статья КоАП 18.14 часть 4 Нарушение лицом, управляющим транспортным средством (за исключением водителей транспортных средств оперативного назначения), правил пользования радио- и телефонной связью во время движения — предупреждение или штраф до 2 б.в.

Статья КоАП 18.14 часть 5 Нарушение лицом, управляющим транспортным средством, правил перевозки пассажиров или грузов — предупреждение или штраф до 4 б.в.

Статья КоАП 18.14 часть 6 Невыполнение лицом, управляющим транспортным средством, требований дорожных знаков или разметки (за исключением выезда на полосу встречного движения) либо нарушение правил расположения транспортных средств на проезжей части, а равно непредоставление лицом, управляющим транспортным средством, преимущества в движении маршрутному транспортному средству, пешеходам, иным участникам дорожного движения — предупреждение или штраф до 1-5 б.в.

Статья КоАП 18.14 часть 7 Нарушение правил маневрирования либо проезда перекрестков — предупреждение или штраф до 1-5 б.в.

Статья КоАП 18.14 часть 8 Нарушение лицом, управляющим транспортным средством, правил обгона либо выезд на полосу встречного движения в случаях, когда это запрещено правилами дорожного движения – штраф 2-10 б.в. с лишением на 3-12 мес. или без лишения

Статья КоАП 18.14 часть 9 Невыполнение лицом, управляющим транспортным средством, правил дорожного движения по обеспечению беспрепятственного проезда транспортного средства оперативного назначения – штраф 2-10 б.в. с лишением на 3-12 мес. или без лишения

Статья КоАП 18.14 часть 10 Действия, предусмотренные частями 1–9 настоящей статьи, повлекшие создание аварийной обстановки штраф 5-20 б.в. с лишением или без лишения 3-24 мес.

Статья КоАП 18.14 часть 11 Невыполнение лицом, управляющим транспортным средством, требований сигналов, указаний светофора или регулировщика, за исключением случаев, предусмотренных частью 1 статьи 18.15 настоящего Кодекса, либо нарушение правил проезда перекрестков, совершенные повторно в течение одного года после наложения административного взыскания за такие же нарушения – штраф 3-10 б.в.

Статья КоАП 18.14 часть 12 Действия, предусмотренные частями 4–6 настоящей статьи, совершенные повторно в течение одного года после наложения административного взыскания за такие же нарушения — штраф 2-8 б.в

Статья КоАП 18.15 часть 1 Нарушение лицом, управляющим транспортным средством, правил проезда железнодорожного переезда — штраф 2-4 б.в.

Статья КоАП 18.15 часть 2 Тоже деяние, совершенное повторно в течение одного года после наложения административного взыскания за такое же нарушение — штраф 4-20 б.в.

Статья КоАП 18.16 часть 1 Управление транспортным средством лицом, находящимся в состоянии алкогольного опьянения или в состоянии, вызванном потреблением наркотических средств, психотропных, токсических или других одурманивающих веществ, либо передача управления транспортным средством такому лицу, а равно отказ от прохождения в установленном порядке проверки (освидетельствования) на предмет определения состояния алкогольного опьянения либо состояния, вызванного потреблением наркотических средств, психотропных, токсических или других одурманивающих веществ — штраф 15-35 б.в. с лишением права управления транспортными средствами сроком на 3 года

Статья КоАП 18.16 часть 2 Управление транспортным средством лицом, находящимся в состоянии алкогольного опьянения или в состоянии, вызванном потреблением наркотических средств, психотропных, токсических или других одурманивающих веществ, либо передача управления транспортным средством лицу, находящемуся в состоянии алкогольного опьянения или в состоянии, вызванном потреблением наркотических средств, психотропных, токсических или других одурманивающих веществ, а равно отказ от прохождения в установленном порядке проверки (освидетельствования) на предмет определения состояния алкогольного опьянения либо состояния, вызванного потреблением наркотических средств, психотропных, токсических или других одурманивающих веществ, совершенные лицом, не имеющим права управления транспортным средством — штраф 25-45 б.в.

Статья КоАП 18.16 часть 3 Употребление водителем алкогольных, слабоалкогольных напитков или пива, наркотических средств, психотропных, токсических или других одурманивающих веществ после подачи сотрудником органов внутренних дел сигнала об остановке транспортного средства либо после совершения дорожно-транспортного происшествия, участником которого он является, до прохождения проверки (освидетельствования) на предмет определения состояния алкогольного опьянения либо состояния, вызванного потреблением наркотических средств, психотропных, токсических или других одурманивающих веществ – штраф 15-35 б.в. с лишением права управления транспортными средствами сроком от 1 года до 2 лет

Статья КоАП 18.17 часть 1 Нарушения правил дорожного движения лицом, управляющим транспортным средством, предусмотренные статьями 18.12–18.15 настоящего Кодекса, повлекшие причинение потерпевшему легкого телесного повреждения либо повреждение другого транспортного средства, груза, дорожного покрытия, дорожных и других сооружений или иного имущества – штраф 3-30 б.в. или лишение права управления 3-24 мес.

Статья КоАП 18.17 часть 2 Совершение лицом, управляющим транспортным средством, иного нарушения правил дорожного движения, кроме нарушений, предусмотренных статьями 18.12–18.15 настоящего Кодекса, повлекшего последствия, указанные в части 1 настоящей статьи – штраф 2-10 б.в.

Статья КоАП 18.17 часть 3 Деяния, предусмотренные частями 1 и 2 настоящей статьи, совершенные лицом, не имеющим права управления этим транспортным средством – штраф 20-50 б.в.

Статья КоАП 18.17 часть 4 Оставление водителем места дорожно-транспортного происшествия, участником которого он является в случаях, когда это запрещено законодательными актами – штраф 5-25 б.в. или лишение права управления 3-24 мес.

Статья КоАП 18.18 Управление транспортным средством лицом, не имеющим при себе документа, подтверждающего право на управление транспортным средством данной категории, регистрационных или иных документов, предусмотренных законодательством Республики Беларусь, либо отказ от предъявления таких документов, а равно передача управления транспортным средством лицу, не имеющему при себе документа, подтверждающего право на управление транспортным средством соответствующей категории – предупреждение или штраф до 2 б.в.

Статья КоАП 18.19 часть 1 Управление транспортным средством лицом, не имеющим права управления этим средством, а равно передача управления транспортным средством лицу, не имеющему права управления – штраф 5-20 б.в.

Статья КоАП 18.19. часть 2 Те же действия, совершенные повторно в течение одного года после наложения административного взыскания за такие же нарушения штраф 20-50 б.в.

Статья КоАП 18.20 часть 1 Эксплуатация в дорожном движении транспортного средства без заключения его владельцем договора обязательного страхования гражданской ответственности владельцев транспортных средств – штраф 5 б.в. (физ.л.), 15 б.в. (ИП), 15 б.в. (юр.л.)

Статья КоАП 18.20 часть 2 Эксплуатация в дорожном движении транспортного средства без договора обязательного страхования гражданской ответственности владельцев транспортных средств в случае совершения дорожно-транспортного происшествия лицом, уполномоченным управлять этим средством – штраф 10 б.в. (физ.л.), 25 б.в. (ИП), 25 б.в. (юр.л.)

Статья КоАП 18.20 часть 3 Допуск к участию в дорожном движении транспортных средств без договора обязательного страхования гражданской ответственности владельцев транспортных средств, совершенный владельцами этих средств или ответственными за их эксплуатацию должностными лицами владельцев транспортных средств – штраф 4-25 б.в.

Статья КоАП 18.20 часть 4 Участие в дорожном движении в Республике Беларусь транспортного средства, зарегистрированного за ее пределами, без договора обязательного страхования гражданской ответственности владельцев транспортных средств, имеющего силу на территории Республики Беларусь – штраф 20 б.в.

Статья КоАП 18.21 часть 1 Hевыполнение лицом, управляющим транспортным средством, требования сотрудника органов внутренних дел об остановке транспортного средства – штраф 2-10 б.в.

Статья КоАП 18.21. часть 2 Невыполнение лицом, управляющим транспортным средством, неоднократных требований сотрудника органов внутренних дел об остановке транспортного средства — штраф 6-20 б.в. или лишение права управления — штраф 3-12 б.в.

Статья КоАП 18.22 часть 1 Остановка или стоянка транспортного средства с нарушением правил дорожного движения – предупреждение или штраф 1 б.в.

Статья КоАП 18.22 часть 2 Действия, предусмотренные частью 1 настоящей статьи, совершенные повторно в течение одного года после наложения административного взыскания за такие же нарушения – штраф 2 б.в.

Статья КоАП 18.22 часть 3 Остановка или стоянка грузового автомобиля с технически допустимой общей массой более 3,5 тонны, автобуса, колесного трактора, самоходной машины, прицепа с нарушением правил дорожного движения – штраф 5 б.в.

Статья КоАП 18.22 часть 4 Действия, предусмотренные частью 3 настоящей статьи, совершенные повторно в течение одного года после наложения административного взыскания за такие же нарушения — штраф 10 б.в.

Статья КоАП 18.22 часть 5 Нарушение лицом, управляющим транспортным средством, иных правил дорожного движения, кроме нарушений, предусмотренных статьями 18.12–18.16, 18.19–18.21 настоящего Кодекса и частями 1–4 настоящей статьи — предупреждение или штраф до 0,5 б.в.

Статья КоАП 18.23 часть 1 Нарушение правил дорожного движения пешеходом, лицом, управляющим велосипедом, гужевым транспортным средством, или лицом, участвующим в дорожном движении и не управляющим транспортным средством — предупреждение или штраф до 1-3 б.в.

Статья КоАП 18.23 часть 2 Нарушение правил дорожного движения лицами, указанными в части 1 настоящей статьи, совершенное в состоянии алкогольного опьянения или в состоянии, вызванном потреблением наркотических средств, психотропных, токсических или других одурманивающих веществ, а равно отказ от прохождения в установленном порядке проверки (освидетельствования) на предмет определения состояния алкогольного опьянения либо состояния, вызванного потреблением наркотических средств, психотропных, токсических или других одурманивающих веществ — штраф до 3-5 б.в.

Статья КоАП 18.23 часть 3 Совершение лицами, указанными в частях 1 и 2 настоящей статьи, нарушений правил дорожного движения, повлекших создание аварийной обстановки — штраф до 3-8 б.в.

Статья КоАП 18.23 часть 4 Совершение лицами, указанными в частях 1 и 2 настоящей статьи, нарушений правил дорожного движения, повлекших причинение потерпевшему легкого телесного повреждения либо повреждение транспортного средства, груза, дорожного покрытия, дорожных и других сооружений или иного имущества, а также оставление ими места дорожно-транспортного происшествия, участниками которого они являются — штраф до 5-20 б.в.

Статья КоАП 18.24. Допуск к участию в дорожном движении лицом, ответственным за техническое состояние или эксплуатацию транспортных средств, транспортного средства, имеющего неисправности, при наличии которых его участие в дорожном движении запрещено, или переоборудованного без соответствующего разрешения, или не зарегистрированного в установленном порядке, или не прошедшего государственного технического осмотра — штраф до 4-6 б.в.

Статья КоАП 18.25 часть 1 Допуск к управлению транспортным средством лицом, ответственным за техническое состояние или эксплуатацию транспортных средств, водителя, находящегося в состоянии алкогольного опьянения или в состоянии, вызванном потреблением наркотических средств, психотропных, токсических или других одурманивающих веществ, или лица, не имеющего права управления транспортным средством, или лица, не прошедшего освидетельствования в случаях, когда оно обязательно — штраф 2-8 б.в.

Статья КоАП 18.25 часть 2 То же деяние, совершенное повторно в течение одного года после наложения административного взыскания за такое же нарушение штраф 8-20 б.в.

Статья КоАП 18.26 часть 1 Управление транспортным средством при осуществлении международной автомобильной перевозки без контрольного устройства (тахографа) или с выключенным тахографом, а равно с незаполненными тахограммами либо без ведения регистрационных листков, отражающих режим труда и отдыха водителей – штраф 20-50 б.в.

Статья КоАП 18.26 часть 2 Нарушение установленного режима труда и отдыха водителем грузового транспортного средства, осуществляющим автомобильную перевозку — штраф 4-25 б.в.

Статья КоАП 18.27 Нарушение правил учебной езды водителем, обучающим вождению транспортного средства – предупреждение или штраф 1 б.в.

Статья КоАП 18.29 часть 1 Нарушение правил безопасности при перевозке опасных грузов — штраф 20-50 б.в.

Статья КоАП 18.29 часть 2 Hарушение правил перевозки легковоспламеняющихся, взрывоопасных, отравляющих, ядовитых и иных опасных веществ или предметов, а равно бытовых газовых баллонов железнодорожным, воздушным, водным, автомобильным и иными видами транспорта — штраф 2-10 б.в.

Статья КоАП 18.35 Повреждение, загрязнение либо загромождение автомобильной дороги, полосы отвода, железнодорожного переезда, другого дорожного сооружения или технического средства регулирования дорожного движения, а также погрузка и выгрузка груза на проезжей части — штраф 2-5 б.в.

Статья КоАП 18.36 часть 1 Причаливание к опорам мостов плавучих транспортных средств или размещение под мостами, путепроводами и эстакадами лодочных станций, стоянок транспортных средств и других сооружений, а также строительство, реконструкция, ремонт или ликвидация плотин, шлюзов, прудов или других мелиоративных и гидротехнических сооружений либо углубление русел рек и водостоков в контролируемых зонах автомобильных дорог без согласования с организациями государственного дорожного и жилищно-коммунального хозяйства – штраф 2-10 б.в. (ф.л.), 2-50 б.в. (ИП), 10-200б.в. (ю.л.)

Статья КоАП 18.36 часть 2 Проведение на автомобильных дорогах общего пользования заводских испытаний автомобилей, тракторов, других самоходных и прицепных транспортных средств без согласования с предприятиями государственного дорожного и жилищно-коммунального хозяйства, а также проезд машин на гусеничном ходу или с металлическими шипами (кроме ошипованных шин) по автомобильным дорогам общего пользования с усовершенствованным покрытием или движение указанных машин при следовании через мосты, дамбы, участки дорог, пролегающие в заболоченных местах, где нет объездов, без письменного разрешения организаций государственного дорожного и жилищно-коммунального хозяйства – штраф 2-5 б.в. (ф.л.), 2-50 б.в. (ИП), 10-200 б.в. (ю.л.)

Статья КоАП 18.36 часть 3 Осуществление в контролируемых зонах автомобильных дорог общего пользования геологических, поисковых, строительных или мелиоративных работ, либо добыча песка и гравия, либо прокладка линий связи и электропередачи, других коммуникаций, либо обустройство мест массового отдыха, либо размещение в полосе отвода площадок для стоянки и мойки транспортных средств, объектов сервиса, киосков, павильонов, других сооружений без согласования с организациями государственного дорожного и жилищно-коммунального хозяйства и Государственной автомобильной инспекцией — штраф 2-5 б.в. (ф.л.), 2-50 б.в. (ИП), 10-200 б.в. (ю.л.)

Статья КоАП 18.36 часть 4 Въезд на автомобильную дорогу общего пользования транспортного средства и съезд с нее либо прогон животных через такую дорогу в неустановленных или необустроенных местах – штраф 0,2-1 б.в.

Статья КоАП 18.36 часть 5 Создание постоянных и временных въездов (съездов) на автомобильных дорогах общего пользования, примыканий и пересечений с другими дорогами, а также строительство, реконструкция, ремонт и ликвидация железнодорожных переездов без согласования с организациями государственного дорожного и жилищно-коммунального хозяйства — штраф 2-5 б.в. (ф.л.), 2-50 б.в. (ИП), 10-200 б.в. (ю.л.)

Статья КоАП 18.37 Невыполнение или ненадлежащее выполнение пользователем земельных участков, находящихся в контролируемых зонах автомобильных дорог общего пользования, обязанностей по укладке и ремонту в пределах населенных пунктов тротуаров и пешеходных дорожек, по установке освещения, а также по содержанию в технически исправном состоянии выездов с закрепленных участков на дороги общего пользования, включая переездные мостики — штраф 2-5 б.в. (ф.л.), 2-50 б.в. (ИП), 10-200 б.в. (ю.л.)

Статья КоАП 18.38 Hарушение правил содержания дорог, улиц, железнодорожных переездов, технических средств организации дорожного движения и других дорожных сооружений в безопасном для движения состоянии либо непринятие мер для своевременного запрещения или ограничения движения лицом, ответственным за их содержание – штраф 4-20 б.в.

Статья КоАП 18.43 Управление тяжеловесным и (или) крупногабаритным транспортным средством без специального разрешения, выдаваемого в порядке, установленном законодательством, или с нарушением условий, определенных в таком разрешении, или отклонение от маршрута, указанного в этом разрешении — штраф 20-50 б.в.

Статья КоАП 21.14 часть 1 Загромождение улиц, площадей, дворов, других земель общего пользования строительными материалами и другими предметами – штраф до 5 б.в. (ф.л.), 5-10 б.в. (ИП), 10-20 б.в. (ю.л.)

Статья КоАП 21.14 часть 1 Нарушение других правил благоустройства и содержания населенных пунктов — штраф 2-5 б.в. (ф.л.), 2-50 б.в. (ИП), 10-200 б.в. (ю.л.)

Статья КоАП 21.15 Проведение без соответствующего разрешения раскопок улиц, площадей, дворов, других земель общего пользования, отсутствие ограждений в местах проведения раскопок или ненадлежащее их содержание, а равно непринятие мер по приведению мест раскопок в порядок в установленные сроки — штраф 2-5 б.в. (ф.л.), 2-50 б.в. (ИП), 10-200 б.в. (ю.л.)

Статья КоАП 23.1 Неисполнение, ненадлежащее или несвоевременное исполнение должностным лицом, индивидуальным предпринимателем либо иным физическим лицом выраженного в установленной законодательством форме требования должностного лица, осуществляющего государственный контроль и (или) надзор, предписания органа государственной безопасности, представления органа государственной охраны либо непринятие мер к устранению указанных в них нарушений – предупреждение или штраф до 20 б.в.

РОЗКРИТТЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ ХАБАРНИЦТВА, ВЧИНЮВАНОГО СУДДЯМИ, ТА ПОДОЛАННЯ ПРОТИДІЇ ЗАСОБАМИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ :

ENTRANCE FOR PARTNERS

VACANCIES AND COOPERATION

LATEST NEWS

THE LAST FEEDBACK

  • title:
  • РОЗКРИТТЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ ХАБАРНИЦТВА, ВЧИНЮВАНОГО СУДДЯМИ, ТА ПОДОЛАННЯ ПРОТИДІЇ ЗАСОБАМИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  • The number of pages:
  • 218
  • university:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • The year of defence:
  • 2011
  • brief description:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

    На правах рукопису

    Трепак Віктор Миколайович

    РОЗКРИТТЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ ХАБАРНИЦТВА, ВЧИНЮВАНОГО СУДДЯМИ, ТА ПОДОЛАННЯ ПРОТИДІЇ ЗАСОБАМИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

    Спеціальність: 12.00.09 – кримінальний процес
    та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата юридичних наук

    Науковий керівник —
    Когутич Іван Іванович
    доктор юридичних наук, доцент

    Львів – 2011
    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ………………..…………….….…………..4
    ВСТУП ………………………………………………………………………………5
    РОЗДІЛ 1. КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХАБАРНИЦТВА, ВЧИНЮВАНОГО СУДДЯМИ І ПИТАННЯ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ (ХАБАРНИЦТВОМ) В УКРАЇНІ ………………………………….………….… 13
    1.1. Сутність, ґенеза, причини та заходи протидії корупції в Україні ………. 13
    1.2. Поняття і структура криміналістичної характеристики хабарництва, вчинюваного суддями ……………………………………………………………. 28
    1.3. Процесуальний та криміналістичний аспекти боротьби з протидією розслідуванню хабарництва, вчинюваного суддями .………..………………… 43
    Висновки до розділу 1 …………………………………………..………………. 57
    РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПЛАНУВАННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ХАБАРНИЦТВА, ЩО ВЧИНЯЄТЬСЯ СУДДЯМИ, В УМОВАХ ПРОТИДІЇ РОЗСЛІДУВАННЮ………………………………………………………………. 60
    2.1. Типові слідчі ситуації та специфіка планування розслідування у справах про хабарництво, що вчиняється суддями …………………………………..….. 60
    2.2. Конструювання версій та алгоритм застосування засобів їх перевірки ….. 83
    2.3. Сучасний стан та перспективи використання можливостей оперативно-розшукової діяльності у подоланні протидії розслідуванню хабарництва, що вчиняється суддями ………………………………………………………………. 89
    2.3.1. Особливості формування кримінально-процесуальних доказів на основі результатів ОРД ……………………………………………….…..… 89
    2.3.2. Оперативно-розшукові заходи, результати яких використовуються в доказуванні у кримінальних справах про хабарництво, вчинюване суддями……………………………………………………………………… 102
    Висновки до розділу 2 …………………………………………….…………….. 124
    РОЗДІЛ 3. ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ ДІЙ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ХАБАРНИЦТВА, ЩО ВЧИНЯЄТЬСЯ СУДДЯМИ …………………………………………………………………..………..……….. 128
    3.1. Допит заявника …………………………………………………………….. 128
    3.2. Допит свідків ………………………………………………………….…… 143
    3.3. Тактична операція «затримання на гарячому» …………………………… 150
    3.4. Тактика обшуку, огляду та виїмки .……………………………………….. 157
    3.5. Допит підозрюваного (обвинуваченого) ……………………………….…. 164
    3.6. Призначення та проведення судових експертиз ……………………..…… 173
    Висновки до розділу 3 ……………………………………………………….… 184
    ВИСНОВКИ……………………………………..…………………………….… 187
    ДОДАТКИ…………………………………………………………………………191
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……….……………………..….……. 200

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    КПК Кримінально-процесуальний кодекс України;
    КК Кримінальний кодекс України;
    ВСУ Верховний Суд України;
    СБУ Служба безпеки України;
    ГПУ Генеральна прокуратура України;
    ОРД Оперативно розшукова діяльність;
    ОРЗ Оперативно-розшукові заходи;
    ОРС Оперативно-розшукова справа.

    Актуальність теми. Боротьба з хабарництвом у сучасних умовах істотно ускладнена протидією розслідуванню з боку учасників хабарництва, що, як і саме хабарництво, набула системного характеру. При цьому одним із найпоширеніших способів протидії розслідуванню хабарництва виступає хабар. Таке поєднання способу вчинення злочину і способу протидії його розслідуванню обумовлює істотні особливості організаційного, тактичного, науково-технічного і методичного забезпечення діяльності правоохоронних органів у боротьбі з хабарництвом взагалі та хабарництвом суддів зокрема.
    Вказані особливості обумовлюють необхідність здійснення системної оперативно-розшукової діяльності (далі – ОРД) за фактами хабарництва суддів, що є найбільш дієвим засобом виявлення фактів отримання хабарів суддями і водночас ефективним засобом нейтралізації протидії їх розслідуванню. Значення використання ОРД у процесі доказування у справах про хабарництво зростає з огляду на те, що вона дозволяє отримати інформацію щодо суддів-хабароодержувачів у значно більшому обсязі, ніж відомості, одержані лише слідчим шляхом. Разом із тим, на практиці виникає питання щодо форм використання результатів ОРД у такій категорії справ. Тому вирішення питання надання доказового значення інформації щодо хабарництва суддів, отриманої за допомогою ОРД, на сьогодні є одним із найважливіших елементів підвищення ефективності боротьби із цим видом хабарництва.
    У вітчизняній криміналістичній науці відсутні спеціальні монографічні дослідження, присвячені розслідуванню кримінальних справ про хабарництво суддів. Окремі питання розслідування хабарництва досліджували у своїх працях такі сучасні науковці: Р.С. Бєлкін, Ю.П. Гармаєв, Ю.М. Грошевий, Н.С. Карпов, І.І. Когутич, В.О. Коновалова, В.К. Лисиченко, С.О. Машков, М.І. Мельник, Я.Є. Мишков, М.А. Погорецький, А.Н. Халіков, А.А. Черкесова, Р.В. Чупахін, В.Ю. Шепітько, М.П. Яблоков та інші.
    Однак особливості розслідування хабарництва суддів із використанням можливостей оперативно-розшукових заходів комплексно, на дисертаційному рівні дотепер в українській науці криміналістики не досліджувалися. Зокрема, не робилося спроб дослідити типові слідчі ситуації, які виникають у процесі розслідування хабарництва суддів, конкретні оперативно-розшукові заходи, що використовуються для документування протиправної діяльності суддів, а також особливості проведення слідчих дій у цій категорії справ.
    Саме новизна та значення методики розслідування кримінальних справ про хабарництво суддів, а також практика її застосування та відсутність комплексних монографічних робіт у цій сфері обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, визначили його предмет та об’єкт, постановку мети і завдань.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов’язаний, зокрема, зі Стратегією національної безпеки України, затвердженою Указом Президента України від 12 лютого 2007 року № 105/2007, Комплексною програмою профілактики злочинності на 2007–2009 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1767.
    Дисертація виконана відповідно до теми науково-дослідницької роботи кафедри кримінального процесу і криміналістики юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка на 2006-2009 роки «Актуальні питання запровадження положень криміналістики в практику кримінального судочинства України» (номер державної реєстрації роботи 0106U005910). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол №13/4 від 28 квітня 2010 року).
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формування теоретичних засад розслідування у кримінальних справах про хабарництво, яке вчиняється суддями та вироблення рекомендацій працівникам оперативно-розшукових і слідчих органів щодо ефективного застосування результатів розслідування конкретного злочинного діяння.
    Відповідно до зазначеної мети були поставлені такі завдання:
    – уточнити поняття та розкрити зміст протидії розслідуванню на основі аналізу теоретичних положень і вивчення реалій сучасної слідчої практики;
    – розглянути історичні аспекти виникнення і сучасний стан корупції та хабарництва в Україні;
    – встановити організаційні й тактичні засади проведення попередньої перевірки у справах про хабарництво суддів;
    – розробити пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення організації і тактики розслідування хабарництва суддів в умовах протидії такому розслідуванню;
    – визначити основні способи отримання хабарів суддями;
    – встановити типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування хабарництва суддів та узагальнити оптимальний перелік слідчо-оперативних заходів для їх вирішення;
    – визначити оперативно-розшукові заходи, які застосовуються в ході розслідування даних злочинів, та розробити рекомендації щодо їх ефективного використання;
    – розглянути специфіку проведення окремих слідчих дій у цих справах (слідчого огляду, допиту заявника, обшуку та виїмки, призначення судових експертиз тощо).
    Об’єктом дослідження є діяльність, спрямована на розслідування хабарництва суддів (в умовах протидії такому розслідуванню) із застосуванням оперативно-розшукових заходів, зокрема методологія використання засобів ОРД в судовій системі, а також результатів ОРД в доказуванні у цій категорії злочинів.
    Предметом дослідження є теоретичні основи, організаційні, тактичні та методичні особливості розслідування хабарництва, що вчиняється суддями, та подолання протидії розслідуванню засобами ОРД.
    Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять положення теорії пізнання і загальної теорії криміналістики. У процесі дослідження була використана система методів наукового пізнання: формально-логічний (класифікація елементів криміналістичної характеристики, визначення слідчих ситуацій і відповідно слідчих версій); історико-правовий (етапи розвитку боротьби з хабарництвом); статистичний (в узагальненні кримінальних справ, їх аналізі, а також дослідженні статистичної інформації про розслідування хабарництва суддів). За допомогою порівняльно-правового методу було визначено спільне і окреме у правовому регулюванні ОРД в Україні та в деяких зарубіжних державах. На цій методологічній основі здійснювалися збір, обробка й аналіз емпіричного матеріалу.
    Вказані методи дослідження використовувалися в роботі у взаємозв’язку та взаємозалежності, що забезпечило повноту дослідження і достовірність отриманих наукових результатів.
    Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці з філософії, історії та теорії держави і права, криміналістики, кримінального, кримінально-процесуального права України, ОРД. Крім праць зазначених вище науковців, у підготовці дисертації використовувалися роботи як українських, так і зарубіжних науковців: А.С. Абідова, Л.І. Аркуші, О.Н. Волобуєва, В.І. Галагана, О.І. Галяшиної, В.Г. Гончаренка, К.К. Горяінова, Ю.М. Грошевого, Л.Я. Драпкіна, Л.П. Дубровицької, Г.О. Душейка, В.А. Журавля, Л.Н. Карнєєвої, О.Н. Колісніченка, Є.С. Лапіна, А.М. Ларіна, М.Ю. Ліра, І.М. Лузгіна, Ю.П. Мірошника, В.С. Овчинського, В.Т. Нора, О.Р. Ратінова, Д.Б. Сергєєвої, В.Я. Тація, В.В. Тіщенка, С.Б. Фоміна, Р.Н. Шехавцева, А.Ю. Шумілова, В.Б. Щура та інших.
    Нормативна база дослідження. Нормативну основу дисертаційної роботи становлять норми міжнародного права, Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність».
    Під час написання дисертації також використані правоположення, що містяться у постановах Пленуму Верховного Суду України, які стосуються питань, пов’язаних із темою дослідження.
    Емпіричну базу дослідження становлять результати анкетування й інтерв’ювання 30 слідчих Генеральної прокуратури України, 60 співробітників оперативно-розшукових підрозділів Служби безпеки України, проведені за розробленою методикою, а також дані узагальнення 50 кримінальних справ про отримання хабарів суддями, розглянутих судами України у 2006–2011 роках.
    Використано аналітичні та статистичні матеріали Верховного Суду України і Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України, власний досвід дисертанта, набутий під час роботи в органах Служби безпеки України.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих проблем дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням, у якому на основі сучасних положень загальної теорії криміналістики, узагальнення слідчої й судової практики розроблено теоретичні засади розслідування у кримінальних справах про хабарництво суддів та подолання протидії такому розслідуванню засобами ОРД.
    У результаті проведеного дослідження автором розроблено та сформульовано низку нових положень, висновків і рекомендацій, які виносяться на захист:
    уперше:
    – на підставі аналізу й узагальнення теоретичних, правових, організаційних основ та особливостей початкового етапу розслідування хабарництва суддів розроблено методику розслідування цього виду злочину;
    – визначено елементний склад криміналістичної характеристики злочинів про хабарництво суддів, розкрито її зміст і характер взаємозв’язків між структурними елементами;
    – визначено типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування хабарництва суддів і відповідні їм комплекси слідчих дій та оперативно-розшукових заходів;
    – визначено характер і систему першочергових оперативно-розшукових заходів та процесуальних дій під час розслідування хабарництва суддів;
    – на підставі аналізу ОРД, слідчої та судової практики сформульовано способи протидії розслідуванню хабарництва суддів та дано їх характеристику; визначено чинники, які визначають результативність подолання (нейтралізації) такої протидії;
    удосконалено:
    – особливості взаємодії слідчих та оперативно-розшукових органів під час розслідування хабарництва суддів;
    – положення щодо ролі судових експертиз для одержання доказової інформації та визначення типових видів експертиз, які проводяться під час розслідування хабарництва суддів;
    – ознаки особи злочинця (судді-хабароодержувача), які визначаються специфічним правовим статусом судді та можливостями, які він обумовлює;
    дістали подальшого розвитку:
    – підходи щодо визначення способів хабарництва, вчинюваного суддями, дано характеристику кожному із таких способів;
    – питання організації та планування слідчої діяльності в ході розслідування хабарництва суддів;
    – рекомендації щодо тактики проведення допиту, очної ставки, огляду та обшуку під час розслідування хабарництва суддів.
    Практичне значення одержаних результатів Результати дисертаційного дослідження мають значення для подальшого розвитку науки криміналістики, розширюючи наукові положення щодо розслідування хабарництва, що вчиняється суддями.
    Практична значимість дослідження полягає в можливості використання його результатів у подальшій розробці вченими проблем розслідування у кримінальних справах щодо хабарництва, яке вчиняється суддями, в законотворчому процесі під час вдосконалення норм кримінально-процесуального закону та законодавства про судоустрій, в навчальному процесі під час викладання курсу криміналістики, а також у практичній діяльності оперативно-розшукових органів, органів дізнання та досудового слідства, прокурорів і суддів. Результати дисертаційного дослідження також можуть бути використані під час підготовки відповідних постанов Пленуму Верховного Суду України.
    Результати дослідження у вигляді рекомендацій упроваджено в законотворчий процес (акт впровадження Верховної Ради України від 28 березня 2011 року № 04-19/14-543), практичну діяльність із розслідування злочинів (акт впровадження Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 3 червня 2011 року № 14/2-1633), а також у навчальний процес Національної академії Служби безпеки України (акт впровадження від 19 травня 2011 року № 29/20-2671 та акт впровадження від 27 травня 2011 року № 29/20-2672).
    Апробація результатів дисертації. Дисертація підготовлена на кафедрі кримінального процесу і криміналістики юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, представлена і обговорена на засіданні кафедри, схвалена нею і рекомендована до захисту.
    Окремі положення дисертації оприлюднені у вигляді виступів і доповідей на науково-практичних конференціях (Шоста міжнародна науково-практична конференція «Розвиток наукових досліджень 2010» (м. Полтава, 2010 рік); Міжнародна науково-практична конференція «Генезис публічного права: від становлення до сучасності» (м. Миколаїв, 2010 рік); ХVІІ регіональна науково-практична конференція «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 2011 рік); Міжнародна науково-практична конференція «Конституційні аспекти судової реформи в Україні» (м. Львів, 2011 рік).
    Публікації. За темою дисертації надруковано 7 публікацій, з них 4 статті у виданнях, віднесених до переліку наукових фахових видань ВАК України, та тези 3 конференцій.
    Структура роботи обумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (поділених на 12 підрозділів), висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 218 сторінок, з них основний текст – 190 сторінок, додатки – 9 сторінок, список використаних джерел (203 найменування) – 19 сторінок.

  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ
    У ході проведеного дослідження було виявлено проблемні ситуації, які виникають у ході розслідування кримінальних справ про хабарництво, що вчиняється суддями, та запропоновано можливі шляхи їх вирішення. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в розробці науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення розслідування кримінальних справ про хабарництво, що вчиняється суддями.
    У зв’язку з цим та з урахуванням останніх здобутків науки криміналістики та теорії ОРД сформульовано наступні висновки та пропозиції:
    1. Хабарництву суддів сприяє непрозорий судовий процес, який є надмірно ускладненим і в багатьох випадках незрозумілим навіть для юристів, не кажучи вже про звичайних громадян. Це пов’язано, зокрема, зі складністю та неоднозначністю застосування окремих процесуальних норм, низькою правовою освітою населення та відсутністю доступної правової допомоги.
    2. Криміналістична характеристика хабарництва, вчинюваного суддями, – це система відомостей про криміналістично значущі ознаки хабарництва, яка відображає закономірні зв’язки його елементів і служить для побудови та перевірки слідчих версій при розкритті і розслідуванні даного виду злочину. Виходячи із розуміння криміналістичної характеристики хабарництва, в першу чергу, як практичного інструменту розслідування, до основних його елементів слід віднести спосіб вчинення злочину; особу злочинця; предмет посягання; місце та час вчинення злочину; слідову картину.
    3. Протидія розслідуванню злочинів, у тому числі хабарництва, – це один із напрямів злочинної діяльності суб’єктів злочину, інших зацікавлених осіб з початку кримінально-процесуальної діяльності, що виражається у вигляді умисних простих чи ускладнених дій, спрямованих на утаювання, змінення, знищення інформації, що має доказове значення, а також її носіїв з метою перешкоджання встановленню обставин вчинення злочину і винності причетних до цього осіб.
    4. Складність розслідування хабарництва як одного з найбільш латентних злочинів зумовлюється тим, що суддя як хабароодержувач, а також хабародавець, посередники (якими можуть виступати інші судді, працівники суду, адвокати, представники сторін) зацікавлені у прихованні слідів злочину і володіють широким колом можливостей для протидії розслідуванню. Зокрема, судді в силу свого посадового становища, імунітету, наявності широкого кола знайомств у правоохоронних органах можуть отримувати інформацію про хід розслідування, здійснювати тиск на свідків, які часто є працівниками апарату суду, та ухилятися від слідства. Крім того, складність обумовлюється особливим порядком порушення кримінальної справи та притягнення до відповідальності судді. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кримінальна справа щодо судді може бути порушена лише Генеральним прокурором України або його заступником, а згоду на затримання чи арешт судді до винесення судом обвинувального вироку дає виключно Верховна Рада України.
    5. Типовими слідчими ситуаціями у розслідуванні хабарництва, вчиненого суддями, можуть бути:
    1) від хабародавця або посередника отримана заява про вимагання хабара, давання якого планується в майбутньому;
    2) від хабародавця або посередника отримана заява з відповідними додатками про вимагання хабара або про передавання частини хабара;
    3) дані про хабар отримано в результаті оперативно-розшукових заходів, при цьому учасникам злочину невідомо про те, що їх дії знаходяться під контролем правоохоронних органів.
    6. У ході розслідування хабарництва, вчиненого суддями, найчастіше використовуються такі оперативно-розшукові заходи: опитування, використання конфіденційної допомоги громадян, зняття інформації з каналів зв’язку, спостереження, обстеження приміщень, будинків, споруд, ділянок місцевості та транспортних засобів, контроль телеграфно-поштових відправлень, а також різноманітні оперативно-технічні засоби.
    7. Надання результатів ОРД слідчому повинно проводитись на підставі постанови про надання результатів ОРД слідчому, яка затверджується керівником органу, що проводив ОРД (начальником або його заступником). Така постанова складається у двох примірниках, перший із яких скеровується слідчому, а другий – залишається в матеріалах оперативно-розшукової справи.
    8. Типовими версіями в ході розслідування хабарництва суддів можуть бути:
    1. отримання хабара мало місце;
    2. отримання хабара мало місце в результаті його вимагання;
    3. мало місце передавання матеріальних цінностей, однак не з метою дачі хабара, а з іншою, законною метою;
    4. отримання хабара не було, мала місце обмова, компрометація, помста, інша недостовірна інформація.
    Окремими версіями в ході розслідування хабарництва суддів можуть бути:
    1) суддя діє самостійно, предмет хабара отримує напряму від хабародавця;
    2) суддя отримує хабарі через посередника;
    3) отримання хабарів суддею носить систематичний характер.
    9. У ході розслідування хабарництва суддів переважно призначаються фоноскопічна, почеркознавча, хімічна та інші експертизи документів, які належать до криміналістичних, основним завданням яких є встановлення тотожності індивідуально визначених об’єктів за їх слідами, що дозволяє ідентифікувати людей та різноманітні предмети. Інші експертні дослідження стосуються безпосередньо особи хабароодержувача (психіатрична, судово-медична) і спеціальних знань щодо вартості предмета хабара (товарознавча), тощо.
    10. У ході проведення документування протиправної діяльності судді всі записи потрібно здійснювати на аналоговий носій (магнітну плівку), використовуючи аналоговий спосіб запису, а не на цифровий носій, оскільки методики експертних досліджень цифрових записів є недосконалими і висновки їх досить спірні. Це зумовлено тим, що у випадку долучення до матеріалів кримінальної справи фонограм, виконаних на цифрових носіях, або аналогових копій, зроблених з цифрових фонограм, досить часто виникають неспростовні сумніви в їх справжності та достовірності, що призводить до звуження доказової бази обвинувачення.